Види Бердичева на поштівках початку ХХ століття





Центр Бердичева з висоти 150 метрів. 1917 р.



© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

З сімейних фотоархівів овруцьких околичних шляхтичів Левківських (початок ХХ століття)

Параска Левківська (Вирва) до заміжжя (у центрі) з сестрою (ліворуч) і подружкою. Фото 1900 р.

Володимир Йосипович Левківський і дружина Параска в день весілля. Фото 1900 р.

Левківський Володимир Йосипович з дружиною Параскою біля свого будинку (с. Годотемля, Овруцький повіт Волинської губернії). Фото початку ХХ ст. У 1921 році В. Левківський був розстріляний представниками радянської влади, як «контрреволюційний елемент».

Левківський Болеслав Антонович з дружиною Вірою (у дівоцтві Ніколаєнко) і синами Георгієм та Леонідом. Внесений в «Список дворян Волинської губернії» 1870 року. Фото 1915 р.

Левківський Йосип Антонович, дворянин Волинської губернії. Фото початку ХХ ст.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

Овруч. Смерть Олега, князя древлянського

Т.Г.Шевченко. Смерть Олега, князя древлянського. 1836 р.

У малюнку відтворено епізод з історії Київської Русі – вбивство 977 р. київським князем Ярополком свого брата Олега в Овручі за спонукою воєводи Свінельда.

Композиція малюнка найповніше відповідає описові події М.М. Карамзіним:

«Переможець Ярополк, побачивши мертве закривавлене тіло Олега, що лежало на килимі перед його очима, забув про своє торжество, слізьми виявив каяття і, з жалем вказавши на мертвого, мовив Свінельдові: "Чи цього бажалося тобі?..”» [Карамзин Н.М. История государства Российского. – СПб., 1833. – Т. 1. – С. 197].

Вперше до наукового обігу введено і репродуковано 1932 р.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

Парад російських генералів і офіцерів у Житомирі в 1916 році



В 1916 році парад російських генералів і офіцерів у Житомирі було проведено російським імператором Миколою II в ознаменування Брусилівського прориву.

Фото: Теодор Можаровський, прес-аташе Російської Армії.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

Хасидський танок у Бердичеві

Олена Іванова (Котляр). Хасидський танок у Бердичеві. 2006 р.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

У 1942 році рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер святкував свій День народження в штаб-квартирі під Житомиром. Фото

7 жовтня 1942 р., Житомир. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер отримує подарунок до Дня народження.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд (неподалік Житомира). Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер у своїй штаб-квартирі приймає привітання на День народження від поліцейських офіцерів СС. З Гіммлером спілкується член Орднунгполіцай. У центрі світлини – оберштурмбаннфюрер Йозеф Тіфенбахер.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Портрет рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера на його День народження, який він провів у своїй штаб-квартирі СС Хегевальд.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер зустрічається з невідомим у його кабінеті в штаб-квартирі Хегевальд.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер дивиться на фотокартку разом з Куртом Далуге – начальником поліції суспільного порядку (1936 – 1943 рр.), оберстгруппенфюрером СС і генерал-полковником поліції (з 1942 р.).

Липень - серпень 1942 р., ставка Хегевальд. Вид кімнати зібрань у штабквартирі СС Хегевальд.


Хегевальд («Заповідний ліс») – ставка або ж штаб-квартира рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера в Україні, центр якої знаходився поблизу Житомира, у селі Гуйва.

Ставка Хегевальд розташовувалася на колишній радянській авіабазі та складалася з аеропорту, цвинтаря, бункера, банкетної кімнати, будинків для високопосадовців, офісу і приватних помешкань для рейхсфюрера СС. Резиденцію Гіммлера було огороджено трьома тисячами метрів колючого дроту.

На будівництві бункера й розкішних апартаментів у ставці Гіммлера працювали радянські військовополонені та 300 євреїв з бердичівського табору.

Ставкою Хегевальд опікувалися понад 100 офіцерів СС та 1000 есесівських поліцаїв.

Гіммлер зупинявся у Хегевальді в різні часи, у період з 24 липня 1942 р. до літа 1943 р.

З жовтня 1942 р. навколо ставки Гіммлера, на території між Житомиром і Бердичевом, створювалися німецькі поселення з фольксдойчів (етнічних німців, які проживали на території СРСР). Новоутворена колонія з тою ж таки назвою Хегевальд, включала в себе 29 сіл, із яких насильно були виселені українські селяни.

Українські назви цих сіл були замінені німецькими. Так, село Кодня носило назву Нойпосен, Розкопана Могила – Лохстінгер, Закусилівка – Альтпостен, Млинище – Модельштадт. Кожен етнічний німець, що оселився у колонії Хегевальд отримував 20 гектарів землі.

Ставка Хегевальд була знищена відступаючими силами поліцаїв СС у листопаді та грудні 1943 р.

Фото з колекції А. Сичевського.

Довідку підготовлено на основі свідчень та публікацій:

1. Гінда В.В. Освітня політика нацистів стосовно «фольксдойче» в Рейхскомісаріаті «Україна» // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вип.15. – 2009.

2. Лауэр В. «Опережающее подчинение» и осуществление нацистами Холокоста в Украине: взаимодействие центральных и местных властей в генеральном округе Житомир (1941-1944) // Проблеми історії Голокосту. – Вип.4. – Дніпропетровськ: Центр «Ткума», ПП Ліра ЛТД, 2007. - с. 31 – 60.

3. Мокрицький Г. Хегевальд: «Заповедный лес» // Возрождение Житомира. - №18, 1 июня 2010. - с. 4.

4. В житомирской ставке Гиммлера… сейчас живет свинья // Сегодня. - №57 (312), 27 марта 1999.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

Польсько-більшовицька війна. Перемовини Петлюри і Лістовського у Бердичеві


1920 р., Бердичів.

Перемовини Петлюри і польського генерала Лістовського в присутності полковників армії УНР – Сальського та Безручка.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

Польсько-більшовицька війна. Сповідь на полі битви…


Квітень 1920 р., околиці Житомира.

Капелан 5 полку піхотних легіонів армії польської сповідає на полі битви смертельно пораненого вояка.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
 
© Діаріуш житомирського газетяра, 2010-2015. Дизайн: Pocket