Жилюк В.М. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941 – 1955 рр.


Жилюк В.М. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941 – 1955 рр. Монографія. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – 308 с., іл.

Німецька окупація Житомира (літо 1941 року). Фото




Німецькі вояки у Бердичеві (серпень 1941 року). Фото

Німецькі вояки поряд з бомбардувальником на аеродромі біля села Радянське. 29 серпня 1941 року

Німецький бомбардувальник на аеродромі біля села Радянське. 29 серпня 1941 року

Німецькі вояки завантажують бомбу у бомбардувальник на аеродромі біля села Радянське. 29 серпня 1941 року

Вогнева точка біля міського млина по вулиці Червоній. 29 серпня 1941 року

Склад військової амуніції. 29 серпня 1941 року

Німецьке кладовище на території парку по вулиці Шевченка. 29 серпня 1941 року

Бережко К. Історія Свідків Єгови на Житомирщині.


Бережко К. Історія Свідків Єгови на Житомирщині. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 182 с.; іл.

Цвік Г.В. Історія Радомишля.


Цвік Г.В. Історія Радомишля. – Житомир: «Полісся», 2002. – 104 с.

Костриця М.Ю., Пашківський Ф.Б. Бердичів: історико-краєзнавчий нарис.


Костриця М.Ю., Пашківський Ф.Б. Бердичів: історико-краєзнавчий нарис. Серія «Міста Житомирщини». – Житомир: М.А.К., 2000. – 72 с.

Саша Чорний під час навчання у 2-ій Житомирській гімназії (1899 р.). Фото

Російський письменник Саша Чорний (Олександр Михайлович Глікберг) – учень 6 класу 2-ої Житомирської гімназії (1899 р.)

Тіла двох суддів-євреїв, повішених німцями в Житомирі у 1941 році. Фото

Серпень 1941 року. Тіла двох суддів-євреїв, Вольфа Кіпера і Мойше Когана, повішених в Житомирі. Світлина зроблена німецьким солдатом (з зібрання "Яд Вашем")

Напередодні Другої Світової війни єврейське населення Житомира складало 29503 особи. Після фашистського вторгнення в СРСР 9 липня 1941 року євреїв міста зігнали в гетто і вони були вимушені носити на одязі Зірку Давида. У липні і серпні близько 4000 євреїв було вивезено в Довжик і там убито.

На початку серпня двоє суддів-євреїв, Вольф Кіпер і Мойше Коган, були заарештовані по звинуваченню у вбивстві сотень німців та співпраці з НКВС. 7 серпня 1941 року Кіпер і Каген були публічно повішені.


В руках офіцерів СД...



Мить страти...








7 серпня 1941 р., Житомир. Євреїв, зігнаних з усього Житомира, примусили споглядати страту Кіпера і Когана.

7 серпня 1941 р., околиці Житомира. Після перегляду публічної страти Вольфа Кіпера і Мойше Когана 400 заарештованих житомирських євреїв повели на кінне кладовище за межами Житомира, де їх розстріляли німецькі солдати та СД.

Імідж міста в живих іменах. Бердичеву – 575. Нариси та портрети. – Кн. 2.



Імідж міста в живих іменах. Бердичеву – 575. Нариси та портрети. – Кн. 2. / Автор-упорядник Пасічник М. – К.: Дія, 2005. – 204 с.

Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область



Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії), Новик М.К. (відповідальний секретар редколегії). - К., 1973. - 726 с.

Житомир: Фотоальбом



Житомир: Фотоальбом з текст. укр., рос., англ., нім., франц., поль. мовами / Фото С.А. Глабчука, текст Г.П. Мокрицького. - Житомир: Журфонд, 1997. - 104 с.; 128 іл., 1 мал., 2 схеми.

Мокрицький Г.П. Кафедральний Преображенський собор: 125 років історії



Мокрицький Г.П. Кафедральний Преображенський собор: 125 років історії: (Архітектурно-краєзнавчий фотонарис) / Фото Г.П. Мокрицького; - Житомир: Видавництво "Волинь", 2000. - 48 с. - 44 іл., 4 сх. Рос. мовою.

Дітковський М., Павлов О. Житомирський обласний краєзнавчий музей



Дітковський М., Павлов О. Житомирський обласний краєзнавчий музей. Путівник. - К.: Ордена Трудового Червоного прапора видавництво політичної літератури України, 1975. - 96 с.

Махорін Г.Л. Життя - за свободу України



Махорін Г.Л. Життя - за свободу України / вст. Г.П. Мокрицького. - Житомир: ПП "Рута", Вид-во "Волинь", 2005. - 20 с.

Мокрицький Г.П. Житомир: Архітектурно-краєзнавчий ілюстрований путівник-довідник



Мокрицький Г.П. Житомир: Архітектурно-краєзнавчий ілюстрований путівник-довідник. - Житомир: Вид-во "Волинь", 2007. - 244 с. - 244 іл., 1 мал., 4 сх.

Пам’ятки археології, історії та монументального мистецтва / За заг. редакцією Георгія Мокрицького



Пам’ятки археології, історії та монументального мистецтва / За заг. редакцією Георгія Мокрицького / Енциклопедія Житомира. - Т. 2 Кн. 1. - Житомир: Вид-во "Волинь", 2009. - 244 с. - 536 іл.; 42 мал. - 2 сх.

Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. - Кн. 1.



Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. - Кн. 1. - Житомир: Вид-во "Волинь", 2007. - 640 с.; (+вклейки 4 с.) - 1078 фото; 208 карт, планів і топосхем; 71 мал.; 13 сх.; 4 табл.; 15 діаграм.

"Молодь в історії Житомирщини": Студентська наукова конференція: Науковий збірник



"Молодь в історії Житомирщини": Студентська наукова конференція: Науковий збірник / За заг. ред. П.Ю. Саух, М.В. Кордон, І.І. Ярмошик та ін. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - 288 с.

Житомирський прорив: Спецвипуск часопису "Світло спілкування"



Житомирський прорив: Спецвипуск часопису "Світло спілкування" / Голов. ред. і упорядник Г. Цимбалюк. - Житомир: ПП "Рута", 2009. - 696 с.

Войтенко А.Б., Іващенко О.М., Кузьмін О.С. Житомирщина: Історичний нарис



Войтенко А.Б., Іващенко О.М., Кузьмін О.С. Житомирщина: Історичний нарис. Навчальний посібник. - Житомир: "Полісся", 2003. - 272 с.

Ярошинская А.А. Босиком по битому стеклу. Воспоминания. Дневники. Документы



Ярошинская А.А. Босиком по битому стеклу. Воспоминания. Дневники. Документы. В 2 томах. Том первый. - Житомир: "Рута", 2010. - 808 с.: ил.

Том второй. - Житомир: "Рута", 2010. - 788 с.: ил.

Фільм «Похід у безсмертя», присвячений Героям Базару

Вшанування Героїв Базару в 2008 році

Вшанування Героїв Базару в 2009 році

Етнопарк «Радомисльська папірня». Фото














Етнопарк «Радомисльська папірня» («Радомисль» - стародавня назва сучасного Радомишлю) - це територія відродження української культури та духовності. Протягом довгого часу це місце було забуте. Але зараз воно повертається до життя, оновлюючи свій історико-культурний зміст.

Історія створення етнопарку

На початку 2007 року, під час пошуку приміщення для створення Музею української домашньої ікони та раритетів, родина Богомолець-Шереметьєвих придбала у місті Радомишль старовинну будівлю, де раніше містився міський млин. Будівля потребувала значної реконструкції. Родину меценатів здивував та зацікавив той факт, що замість вікон там були бійниці. В результаті дослідження дізналися, що на цьому місці, на гранітній скелі, що омивається з двох боків річкою Микою, була побудована в 1612 році перша в Центральній Україні паперова фабрика!

Фабрику заснував архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький. Тут вироблявся папір, на котрому в Україні друкувалася вся православна література під час заборони ієрархії «грецької релігії» королем Речі Посполитої Сигізмундом III. Працювала фабрика і за часів митрополита Петра Могили.

29 жовтня 2009 року на території етнопарку було відкрито та освячено пам’ятник засновнику першої в Центральній Україні паперової фабрики - архімандриту Києво-Печерської Лаври Єлисею Плетенецькому.

Пам’ятник – то робота канадського скульптора Владислава Волосенка, в якому увіковічнено фігуру монаха, що сидить у кам'яному човні зі свічею, а перед ним лежить розгорнута книга. Човен символізує земний шлях людини, який вона має пройти, а розгорнута книга – знання.

Приміщення Радомисльської папірні були частково зруйновані під час козацьких повстань. В XIX столітті на її руїнах був побудований млин. Сьогодні, завдяки зусиллям родини Богомолець-Шереметьєвих папірня отримує нове життя.

Сьогодення та майбутнє етнопарку

Загальна площа споруд у етнопарку – понад 2 тис. квадратних метрів. Вежа та три крила будівлі («замку») поступово перетворюються на унікальний виставково-культурний центр. В одному з приміщень буде відновлена унікальна технологія ручного виготовлення паперу з рослинної сировини. Реставрація проходить зі збереженням всіх старовинних ручних технологій. На сьогоднішній день повністю відновлена трапезна з піччю-каміном, всередині якої вбудована місткість на 50 літрів для приготування їжі. Незабаром закінчаться роботи у концертній залі на 150 місць. По завершенню реставрації у виставкових залах «замку» буде створений перший в світі Музей української домашньої ікони, а також Музей раритетів родини Богомолець-Шереметьєвих. Унікальна колекція українських домашніх ікон, зібраних Ольгою Богомолець, нараховує понад 5 тисяч експонатів. Крім того, відвідувачі «замку» зможуть побачити колекцію старовинних військових карт та раритетів часів Козаччини Олексія Шереметьєва.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
 
© Діаріуш житомирського газетяра, 2010-2015. Дизайн: Pocket