Голодомор 1932 - 1933 років на Житомирщині. Пам’ятники та пам’ятні знаки. Фото

с. Фосня, Овруцький район

с. Лісна Рудня, Романівський р-н

с. Л. Слобітка, Бердичівський р-н

с. В. Гадомці, Бердичівський р-н

с. Іванківці, Бердичівський р-н

Сумуючий ангел. Житомир


Житомир. Пам'ятна дошка жертвам Голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. на Смолянському кладовищі


смт. Попільня

с. Новий Завод, Червоноармійський р-н

м. Овруч. Дзвін

м. Овруч

м. Малин

м. Коростишів

Пам’ятник жертвам Голодомору 1932 - 1933 років в Україні «Українська Голгофа» на території Святодухівського чоловічого монастиря (Городська сільська рада, Коростишівський район, Житомирська область)

Довідково: пам’ятник знаходиться на постаменті розміром 9x4 м. Зокрема, церква 3,5x3,5 м висота 9 м та пам’ятник у формі круга діаметром 2 м, чотири гранітні колони іонічного ордену з загальним овальним балясом (перекриттям). У центрі пам’ятника - барельєф з образом розіп’ятого Ісуса Христа на Хресті, окутаного Плащаницею. Від пам’ятника до церкви іде шість сходинок, на яких встановлено шість гранітних хрестів, які символізують шість найбільших бід України: монголо-татарську навалу, руйнування та знищення козацтва, революцію та громадянську війну, червоний терор 30-х років (голодомор, політичні репресії), другу світову війну, трагедію на Чорнобильській АЕС. Справа і зліва від пам’ятника знаходяться чорні хрести умовного кладовища, а також зліва від пам’ятника на гранітній плиті вибито символ України і біди, які торкнулися людства, а справа - ікона із зображенням Матері Божої. На пам’ятнику з металу зображені символи пекла та життя. Загальна ідея встановлення пам’ятника та загальний проект розробки належить настоятелю Святодухівського чоловічого монастиря Архімандриту Антонію.




Сучасні портрети уславлених земляків

Міхал Чайковський – борець за визволення України з-під влади Російської імперії

Ярослав Домбровський – польський і французький революціонер і військовокомандувач

Іван Андріянович Фещенко-Чопівський – Директор департаменту промисловості в уряді Центральної ради, міністр промисловості і торгівлі

Олег Олександрович Кандиба – філософ, діяч українського національного руху, провідник ОУН

Анатолій Федорович Капустинський– член-кореспондент Академії наук СРСР, професор Московського університету, автор праць в області кристалохімії і термодинаміки

Борис Тен-Микола Васильович Хомичевський – письменник, перекладач

Олександр Вікентійович Клосовський – відомий метеоролог, член-кореспондент Петербурзької академії наук

Сергій Павлович Корольов – академік АН СРСР, конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) – українська поетеса

Гордій Іванович Левченко – військово-морський діяч, учасник І та ІІ Світових війн, адмірал

Борис Миколайович Лятошинський – композитор, диригент і педагог, один з основоположників модерного напрямку в українській музиці

Микола Сціборський– визначний діяч ОУН, публіцист і теоретик українського націоналізму

Поздоровчий лист т. Строкача Т.А. тт. Сабурову, Богатирю З.А., Бородачову в зв'язку з проведенням успішної операції по звільненню м. Овруч (1943)



Поздоровчий лист т. Строкача Т.А. тт. Сабурову, Богатирю З.А., Бородачову в зв'язку з проведенням успішної операції по звільненню м. Овруч (29 листопада 1943) // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф. 4620, оп. 3, спр. 217.

Бердичів, вулиця Білопольська (1914). Фото

Поліські мотиви картин житомирянина Трохима Черватюка. Фото

Т. Череватюк. "Вечір в в сім'ї на Поліссі". 1960-і роки. 34 х 49,5 см.
УЦНК "Музей Івана Гончара".


Т. Череватюк. "Поліська техніка". 1960-і роки. 35,5 х 50 см.
УЦНК "Музей Івана Гончара".


Т. Череватюк. "В заробітки до куркулів". 1917-і роки.
УЦНК "Музей Івана Гончара".

Доктор мистецтвознавства О. Найден про Т. Черватюка пише: «Серед так званої авторської народної картини насамперед слід назвати твори Трохима Черватюка (нар. 1902 р.) з Житомира. Це типовий "наївний" художник побутово-етнографічного плану. В його картинах, присвячених поліському селу старих часів ("Вечір в сім'ї на Поліссі", "Поліська техніка" та ін.), документально й вірогідно відтворені інтер'єри сільських хат, скрупульозно "перераховані" предмети побуту, знаряддя ручної праці. Т.Черватюк створив також чимало робіт на тему війни - громадянської та другої світової. Однак художньо найцінішими є його твори етнографічного характеру, в яких можна угледіти певний вплив лубочної гравюри XVIII-XIX ст. та художників-передвижників».

Народні картини житомирянина Пилипа Захарчука. Фото

П.Г. Захарчук. 1970-ті роки, Житомир.
"Козак і дівчина біля криниці". Фото - Найден О.С.


П.Г. Захарчук. 1970-ті роки, Житомир.
"Зустріч в полі". Фото - Найден О.С.


Доктор мистецтвознавства О. Найден пише: "Живописні твори Пилипа Захарчука з Житомира за багатьма ознаками найближчі до народної картини і водночас до творчості так званого народницького реалізму. Художник оспівує, дещо ідеалізуючи у дусі "тихих верб" і "рідних бродів", минувшини літньо-благодатної хутірської України. Сцени зустрічей чепурних дівчат у вишиваних сорочках і лагідних парубків у брилях і шароварах сповнені ідилічної замилуваності. Однак картини написані впевнено і добротно, сили і життєвої правди їм додає наскрізний образ щедрої української природи - зелені маси дерев із кремезними стовбурами, від яких віє вегетативною силою, могутні пагорби, облиті золотом стиглих хлібів. Картина П.Захарчука "Козак і дівчина біля криниці" (єдина побачена на Поліссі) зображає сцену зустрічі у дещо архаїчному плані і цим нагадує народну картину 1920-х - 1930-х років".

Народні ікони Житомирщини ХІХ століття. Фото

«Юрій Змієборець».
м. Народичі, Житомирська обл. 2-га половина ХІХ ст. 41 х 29,5 см. УЦНК «Музей Івана Гончара».


«Христос Вседержитель».
Коростенський р-н, Житомирська обл. ХІХ ст. МНАПУ.


«Божа Матір з Немовлям».
Овруцький р-н, Житомирська обл. Не датована. МНАПУ.

Значки Житомирського вищого зенітного ракетного командного Червонознаменного училища протиповітряної оборони (1969, 1979)

Житомирське вище зенітне ракетне командне Червонознаменне училище протиповітряної оборони (1969 р.)

З 1973 р. училище радіоелектроніки (1979 р.)

Довідка про Житомирське вище зенітне ракетне командне Червонознаменне училище протиповітряної оборони (нині – Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету)

Свій історичний початок інститут бере від Школи стрільби по повітряному флоту, заснованої у 1919 р. у місті Нижньому Новгороді. У довоєнний період військове училище базувалося у Москві, Петрограді, Севастополі, а весною 1941 р. було евакуйоване в Уфу. У 1944 р. за видатні успіхи у підготовці офіцерських кадрів, а також в ознаменування 25-ї річниці з дня заснування, училище було нагороджено орденом Червоного Прапора.

У 1946 р. училище переводиться у місто Житомир та в 1947 р. одержує назву Житомирського Червонопрапорного зенітно-артилерійського училища і продовжує підготовку офіцерів для зенітної артилерії. У листопаді 1979 р., за великі заслуги у підготовці висококваліфікованих кадрів, училище нагороджено орденом Жовтневої Революції. З 1992 р. в училищі готуються офіцерські кадри для Збройних Сил України.

Постановою Кабінету Міністрів України №2221 від 08.12.99 р. інституту присвоєно ім’я видатного вченого, творця ракетно-космічної техніки, академіка Академії наук СРСР, двічі Героя Соціалістичної Праці Сергія Павловича Корольова. З 25 червня 2007 р., згідно з постановою Кабінету Міністрів України №344 від 1 березня 2007 р., Житомирський військового інституту радіоелектроніки імені С.П. Корольова увійшов до складу Національного авіаційного університету та отримав назву Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету.

Свідоцтво про здачу іспиту на «вольноопределяющегося 2-го разряда» у Житомирській другій чоловічій гімназії (20 березня 1917 р.)

Німецькі вояки Вермахту в Житомирі (1942 - 1943). Фото

Житомир, 1942 р.
E. Jopp, F. Bartz, E. Brunzel, K. Bracht у квартирі

"Зима 1943 р. Білий дім"

Житомир, 27.6.1942 р.
"У серйозний час на сході"

"Житомир. Дитячий будинок. Табір військовополонених. Пізніше наша квартира"

Ранок 8.12.1943 р., поблизу Житомира.
Керівництво 7-ої Танкової дивізії (Hohenseel, Generalmajor von Manteuffel, Bleicken, Schulz, Steinkeller) при обговоренні військового положення

Житомир. Православний Свято-Преображенський собор

Житомир. Знищений центр міста

12. 1943 р. Німецькі офіцери під час наради на фронті на південь від Житомира

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
 
© Діаріуш житомирського газетяра, 2010-2015. Дизайн: Pocket